Облік на складі
Пропонуємо два методи ведення складського обліку. Їх умовно можна назвати «координатний» і «осередковий» тип обліку на складі.
Використовуючи осередковий метод, ви будете знати точну кількість товарних одиниць у кожному осередку, тобто кожен складський осередок стане окремим міні-віртуальним складом. Осередковий метод забезпечує можливість оптимальним способом використовувати складські площі, але при цьому, комірники повинні брати товар виключно з вказаного осередку, а не з того, який ближче до них.
Крім того, всі співробітники складу повинні володіти певними навичками, певним рівнем кваліфікації та відповідальністю. Тому до їх підбору необхідно підходити з особливою ретельністю. Інакше система миттєво вийде з ладу.
Координатний метод дещо простіше. Ми знаємо — де товар зазвичай знаходиться. При цьому, певну його частину можна знайти у сусідніх осередках або у зоні палетного зберігання. У картці кожної номенклатурної одиниці товару зазначена координата осередку, в якому він зазвичай зберігається, звичайно, на конкретному складі.
Вам слід врахувати такі нюанси:
- Склад у цілому розділений на певні осередки зберігання. Наприклад, координати осередку можуть виглядати наступним чином: А-01-02-3, де А — код рівня (поверху, ангара, відокремленого приміщення), 01 — номер ряду, 02 — номер шафи, 03 — полиця шафи.
- Система координат будується таким чином, щоб осередки, відсортовані за принципом їх адрес, обходилися комірником послідовно та по найкоротшому маршруту.
- На всі полиці складу наклеюються стікери (наклейки) з адресою. Адреса полиці дублюється за допомогою штрих-коду.
Це необхідно, щоб синхронізувати розташування товарів на складі з інформацією, що фіксується терміналом збору даних. Стікери необхідно друкувати на зносостійкому матеріалі.
Поліпропіленові етикетки без проблем будуть служити три-чотири роки. Ряди та шафи маркуються великими табличками з номерами без штрих-кодів.
- Осередки зберігання показуються у всіх складських документах, щоб прискорити пошук товару. А рядки складських документів сортуються у порядку адрес осередків, щоб максимально оптимізувати маршрут пересування комірника. При цьому, можуть використовуватися як паперові документи, так і термінали збору даних.
- Якщо товари не мають штрихового коду, їх зручно маркувати при прийманні. З прибуткової накладної друкується стрічка стікерів відповідно до кількості одиниць отриманого товару. Звертаємо увагу, що даний метод забезпечує додатковий контроль. Якщо при наклеюванні залишилися зайві стікери — є недостача товару, якщо стікерів не вистачило — необхідно перевірити надлишки. Якщо на товар є штрих-код постачальника, то слід перевірити кількість за допомогою ТЗД.
- Видача також може контролюватися за допомогою процесу зчитування штрихових кодів.
- Внутрішній складський штриховий код, крім номенклатури, може включати будь-яку додаткову інформацію: номер партії, дату приходу, показники якості, тобто ті категорії, за якими в обліковій програмі здійснюється деталізація залишків ТМЦ.
- Процес приймання та відвантаження товарів, деталей або комплектуючих можна записувати за допомогою системи відеоспостереження з накладенням на відеозображення з 1С титрів, які коментують перебіг передвиборних процесів. Наприклад, при скануванні штрих-коду на відео виводиться прочитаний штрих-код і назва номенклатури, яка відповідає цьому штрих-коду.
Решту доопрацювання та оптимізацію процесу у цілому ми можемо запропонувати після ознайомлення з конкретними завданнями та цілями складського обліку замовника.
